Одні люди регулярно вживають солодощі, піцу та інші калорійні продукти, але залишаються стрункими. Інші швидко набирають зайві кілограми. Причини таких відмінностей можуть критися не лише у харчових звичках і фізичній активності, а й у генетиці. Дослідники виявили ген, який відіграє важливу роль в обміні речовин і накопиченні жиру. Про це повідомляє джерело.
Науковці проаналізували генетичні дані та медичні записи 1 032 116 осіб. Інформацію зібрали в межах 11 дослідницьких груп у Північній Америці, Європі та Азії. У результаті виявили 59 незалежних генів, пов’язаних із регуляцією енергетичного балансу, накопиченням жиру та метаболізмом. Більшість із них активні в печінці та жировій тканині.
Особливу увагу привернув той факт, що 23 із цих генів уже є мішенями затверджених препаратів проти ожиріння або вивчаються під час клінічних випробувань. Ці результати свідчать, що генетичні особливості можуть суттєво впливати на те, як організм використовує енергію та регулює масу тіла.
Ген FNIP1 і метаболічні особливості
Одним із найцікавіших відкриттів став ген FNIP1. Люди з рідкісним генетичним варіантом, який послаблює його функцію, мають низку сприятливих показників. Зокрема, у них спостерігалися нижча маса тіла та менший відсоток жиру в організмі, нижчий рівень ліпідів у крові, нижча концентрація глюкози та менше накопичення жиру в печінці.
FNIP1 зазвичай бере участь у механізмах, які обмежують надмірне використання енергії клітинами. Коли активність цього гена знижується, деякі метаболічні процеси змінюються, зокрема ті, що пов’язані з переробленням жирів. Водночас ідеться про рідкісний генетичний варіант, а не про властивість, притаманну всім людям, які залишаються стрункими.
Щоб перевірити роль FNIP1, науковці пригнічували його активність у клітинах печінки людини. У відповідь клітини активували гени, пов’язані з розщепленням жирів і видаленням клітинних відходів. Додаткові експерименти провели на мишах. Дослідники вимкнули відповідний метаболічний шлях у їхній печінці й спостерігали за змінами протягом 30 тижнів. Навіть за харчування раціоном із високим вмістом жирів і цукру тварини не набирали вагу та не накопичували жир у печінці так, як можна було б очікувати.
Ці результати допомогли підтвердити, що FNIP1 може відігравати важливу роль у регуляції обміну речовин. Проте результати експериментів на тваринах не означають, що аналогічний ефект уже доведено для людей за будь-яких умов. Вивчення FNIP1 може відкрити нові можливості для розробки препаратів проти ожиріння та пов’язаних із ним порушень обміну речовин, зокрема діабету й серцево-судинних захворювань.
Приблизно одна людина з 7000 має рідкісний варіант мутації, який вимикає одну копію гена FNIP1. Однак це не означає, що всі носії такого варіанта можуть їсти необмежену кількість калорій без наслідків для здоров’я. Генетика — лише один із чинників, що впливають на масу тіла, а результати дослідження ще потрібно врахувати під час подальшої розробки методів лікування. Для більшості людей основними складовими підтримання здорової ваги залишаються збалансоване харчування, достатня фізична активність і звички, яких можна дотримуватися тривалий час.
