Російські нафтопереробні заводи знову палають після атак українських безпілотників. Сили оборони також уразили підприємство, де виробляють паливо для ракет «Іскандер». Тим часом Дональд Трамп говорить про можливі зміни територіальних обрисів України після мирної угоди, а Європа не може узгодити своє представництво на переговорах.
Удари по російській промисловості та відповідь по енергетиці
Ще одна неспокійна ніч у Росії. Безпілотники атакували нафтопереробний завод у Киришах Ленінградської області. У промисловій зоні спалахнула масштабна пожежа. Повторно загорілася важлива установка для переробки нафти. Її росіяни відновили лише нещодавно. Киришський завод — другий за потужністю в Росії після Омського. Він постачає пальне до Санкт-Петербурга, Ленінградської, Новгородської та Псковської областей. Місцева влада заявила про понад сотню збитих безпілотників. Водночас підтвердила влучання по промисловій зоні.
Під ударом опинилося й підприємство поблизу Санкт-Петербурга. Там виробляють паливо для російських ракет «Іскандер». Ідеться про завод імені Морозова. Він входить до корпорації «Ростех». За даними Генерального штабу ЗСУ, українські підрозділи пошкодили три виробничі цехи. Військовий оглядач Денис Попович зазначає: українські удари по російській військовій та нафтовій промисловості стають масштабнішими й скоординованішими. Якщо раніше вдавалося виводити з ладу окремі установки, то тепер пошкодження можуть впливати на роботу цілих підприємств.
Поки українські дрони долають сотні кілометрів углиб Росії, російські війська продовжують бити по енергетичній інфраструктурі України. Лише за минулий тиждень зафіксували 128 атак на енергетичні та нафтогазові об’єкти. Перший заступник міністра енергетики Артем Некрасов повідомив, що ремонтні бригади працюють у посиленому режимі. Повітряні тривоги затримують відновлювальні роботи. Щойно дозволяє безпекова ситуація, енергетики повертаються до ремонту пошкодженого обладнання.
Росія намагається підвищити точність ударів по українській інфраструктурі, зокрема мостах. Радник президента Сергій «Флеш» Бескрестнов пояснює: через придушення навігації над Україною російським «Іскандерам» складно влучати в ціль із точністю до метра. Тому противник використовує спеціальні оптичні або радіолокаційні головки самонаведення. Під час зниження бойової частини ракета сканує місцевість. Система наведення коригує її траєкторію.
Територіальні питання, переговори та рекордні втрати
На тлі російських ударів по українській інфраструктурі Дональд Трамп знову висловився про можливі наслідки мирної угоди. В інтерв’ю програмі «60 хвилин» президент США припустив, що після завершення війни Україна матиме «трохи інші обриси». Головною перешкодою для миру він знову назвав ненависть між Володимиром Зеленським і російським диктатором Володимиром Путіним. Водночас Трамп заявив, що підтримує добрі відносини з обома.
Державний секретар США Марко Рубіо пояснив слова президента про «інші обриси» України. За його словами, під час переговорів постійно порушували питання гарантій безпеки — як для України, так і для Європи загалом. Рубіо припустив, що Трамп мав на увазі прогрес у визначенні майбутньої архітектури безпеки після завершення війни.
Територіальне питання залишається одним із головних каменів спотикання. Політичний експерт Андрій Городницький пояснює: Росія не готова обговорювати припинення вогню без територіальних поступок з боку України. Саме тому Трамп регулярно повертається до цієї теми. Конкретного формату можливих змін він не пояснює. Україна, за словами експерта, може погодитися на припинення вогню вздовж нинішньої лінії розмежування — без офіційного визнання окупованих територій російськими. Такий варіант не означатиме юридичного закріплення російської окупації. Інші сценарії Городницький вважає неприйнятними. Він прогнозує, що Москва наполягатиме на територіальному питанні під час наступних переговорів.
Тим часом у Європі не можуть узгодити, хто представлятиме континент на майбутніх переговорах США, України та Росії в Абу-Дабі. Про це повідомляє джерело. Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський наголошує: рішення, які стосуються безпеки Європи, не можуть ухвалювати без участі країн Східної Європи. На консультації планують вирушити радники з національної безпеки Франції, Німеччини та Великої Британії. Водночас Італія, Польща та низка інших держав наполягають на ширшому представництві. Європейські радники можуть перебувати поблизу місця зустрічі. Однак не брати безпосередньої участі в переговорах.
Поки дипломати шукають формат переговорів, російське командування продовжує відправляти військових у штурми. За даними Генерального штабу ЗСУ, лише 8 листопада російська армія втратила майже три тисячі окупантів. Це найбільші добові втрати російських військ від початку повномасштабного вторгнення. Попередній рекорд зафіксували лише тиждень тому. Загальні втрати російської армії, за оцінкою Генштабу, вже перевищили 400 тисяч військових.
