Богуслав. Танці на кістках

Богуслав. Танці на кістках


Щорічно 28 липня, в день мученицької смерті  партизанки Маринки Гризун, комуністи та радянські офіцери Богуславщини вшановують пам'ять понад 600 жертв фашистських звірств, в основному це були комсомольські і партійні активісти, євреї, партизани і підпільники, полонені червоноармійці.

Партизанка Маринка Гризун увійшла в когорту славних героїнь – богуславчанок, таких як Богуславка, Бондарівна...  Схвачена гестапівцями за доносом поліцая, вона мужньо витримала всі тортури, не видала своїх бойових побратимів. Напередодні страти вона скривавленим пальцем своєї руки написала на стіні камери: «Мене комсомолку, Марину Гризун, німці замучили 28 липня 1943 року. Товариші, помстіться за тих, хто замучений. Ви переможете. З вами Сталін».

Фашисти і поліцаї розстрілювали людей, скидали в яму закатованих в гестапівських застінках, часто напівживих, як Маринку Гризун, в урочищі на околиці Богуслава. Після звільнення Богуслава радянськими військами ексгумовані жертви були перепоховані, з врахуванням побажань рідних і близьких жертв, в різних місцях міста. Невпізнані жертви покояться в місці їх страти. Маринку Гризун разом з 49-ма іншими жертвами поховали на пагорбі біля урочища страти.

Указом Президії Верховної Ради Української РСР від імені Президії Верховної Ради СРСР за мужність і відвагу, виявлені в боротьбі проти німецько-фашистських окупантів у період Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.

Гризун Марина Кирилівна посмертно нагороджена медаллю «За відвагу».

Вдячні богуславчани спорудили пам’ятник відважній комсомольці в центрі міста, неподалік надмогильного постамента полеглим за радянську владу в роки Громадянської війни.

За радянських часів її ім`я носила піонерська організація Богуславської середньої школи №1. Піонери опікували маму Маринки Марію Павлівну, були часто у неї дома, затамувавши подих слухали її розповіді про дочку героїню. Згодом колишня  старша піонервожата цієї школи, а нині самодіяльна поетеса, комуніст з майже 50-річним партійним стажем Тетяна Степанівна Сінченко, на основі спогадів мами напише п’єсу «Нескорена комсомолка»,  витяги з якої вона зачитала на місці поховання М. Гризун.

Однак нинішня влада робить все, щоб витравити з пам’яті народу героїчне минуле наших батьків, дідів і прадідів.

В цьому році перед пам’ятником Маринці Гризун побудували генделик з літньою огородженою площадкою, всередині якої знаходиться пам’ятник Гризун і могила полеглих за радянську владу в роки Громадянської війни.

У своїх виступах перший секретар Київського обкому КПУ

Кухарчук М.А., голова Ради обласної організації спілки радянських офіцерів генерал-майор Демченко А.П., перший секретар Богуславської територіальної організації КПУ Степанова З.М., родичка жертви фашистських звірств Кабанюк Н.Л. гнівно засудили дії тих, хто причетний до цього акту вандалізму, назвали це вершиною цинізму і аморальності. 

Сінченко Т.С. прочитала рядки із свого вірша «До «вождів» нації»:

То гріх тяжкий глумитись над минулим, 

Чорти лише танцюють на кістках.

Ви ж таки - люди. Чи хіба забули, 

Чи долар заступив вам честь і страх?

Прес-служба Київського ОК КПУ


Ви можете обговорити цей матеріал на наших сторінках у соціальних мережах