ПРО УЧАСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ У ВИБОРАХ МІСЦЕВИХ РАД ТА СІЛЬСКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ ГОЛІВ 25 ЖОВТНЯ 2020 РОКУ

ПРО УЧАСТЬ МІСЦЕВИХ ОРГАНІЗАЦІЙ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ У ВИБОРАХ МІСЦЕВИХ РАД ТА СІЛЬСКИХ, СЕЛИЩНИХ, МІСЬКИХ ГОЛІВ 25 ЖОВТНЯ 2020 РОКУ


ДОПОВІДЬ ПЕРШОГО СЕКРЕТАРЯ ЦК СИМОНЕНКА П.М. НА ПОЗАЧЕРГОВОМУ 55-МУ З‘ЇЗДІ КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ 5 ВЕРЕСНЯ 2020 РОКУ

Шановні товариші!

Наш з'їзд скликано у зв'язку з тим, що сьогодні в країні офіційно розпочинається виборчий процес призначених на 25 жовтня цього року чергових, а перших місцевих виборів. Тому нам необхідно визначити позицію партії та прийняти передбачені Виборчим Кодексом відповідні рішення.

Чергові вибори  є звичайною, за Конституцією, кампанією. Але з ряду причин цьогоріч вона набуває нерядового значення.

Особливостями  нинішніх місцевих виборів є те, що вони відбуваються в умовах:

— намагання підкріпити диктатуру олігархів політичною диктатурою «слуг народу» по всій вертикалі;

— недосконалості правової бази та організаційної чехарди в усіх ланках державної влади у зв'язку з хибною за своєю суттю адміністративно-територіальною реформою;

— посилення політично-правового терору режиму і повного контролю капіталу над найвпливовішими ЗМІ;

— коли на тлі системної кризи і під прикриттям коронавірусної пандемії в суспільстві панують розчарування і безвихідь, взаємне відчуження і ненависть;

— жорсткого зовнішнього управління і кабальної фінансової залежності України від Заходу та стрімкого наближення до дефолту і соціального вибуху.

Декілька цифр і фактів реалій нинішнього не життя , а існування більшості населення України.

Сімдесят відсотків опитаних українців заявили, що нинішня ситуація в Україні характеризується політичною і економічною кризою, а тому є напруженою та вибухонебезпечною. Понад 60 процентів вважають, що економічне становище погіршилося і події в державі розвиваються у неправильному напрямку.

Спад ВВП у другому кварталі 2020 року прискорився до 11,4 відсотків порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

У держбюджеті — велика діра: план доходів у першому півріччі не виконано на 38 мільярдів гривень. Тим часом витрати на погашення і обслуговування боргу склали 220 мільярдів гривень., або майже третину загальних бюджетних видатків.

Планами так званої «великої приватизації» передбачається продати близько 2700 із трьох тисяч державних підприємств.

На 1 липня заборгованість по заробітній платі становила майже 3,2 мільярда гривень. Дві третини пенсіонерів (62,9 відсотки) одержують менше трьох тисяч гривень на місяць і змушені животіти.

Статус безробітного лише за офіційною статистикою мають 506 тисяч українців. За перше півріччя кількість офіційно працюючих зменшилася на 176 тисяч.

Варто наголосити, що нинішня кампанія відбувається вперше після президентських і  парламентських виборів 2019 року, які дали неочікувано масштабну перемогу президенту В.Зеленському і його віртуальній партії "Слуга народу".  Перемогу, як наслідок несприйняття та засудження українським народом, його абсолютною більшістю політики Порошенка та його кліки. Перемогу, як свідчення надії виборців на реальні зміни у вирішенні найважливіших питань нашого життя та розбудови держави.

Проте півтора року, які минули відтоді, показали, що нова влада виявилася неспроможною, нездатною, не бажаючою радикально змінити  на краще ситуацію в Україні, доведеній прозахідним нацистсько-олігархічним режимом, на догоду вимогам США, до межі її розвалу і втрати державного суверенітету. Здобувши перемогу завдяки  нищівній критиці свого попередника, Зеленський і його команда із ще більшою запопадливістю проводять його провальний курс. Тому й не дивно, що й рейтинг президента стрімко падає — за рік він знизився майже втричі.

У комуністів не було і немає жодних ілюзій щодо правлячого в Україні режиму. Він, незважаючи на зміну верхівки, являє собою гримучу суміш диктатури олігархату, криміналу і дикого, печерного націоналізму та неофашизму.

Наступні вибори повинні дати відповідь на ключове питання: чи спроможний український народ, особливо трударі, довести, що він є єдиним джерелом влади в державі? Чи зможе він захистити свої інтереси і в умовах недолугої адміністративно-територіальної реформи сформувати владу, здатну протистояти навалі олігархів і неонацистів?

Допомогти трудящим розібратися в хитросплетіннях політиканів та зробити вірний вибір — у цьому й полягає головне завдання  Компартії України.

До влади рвуться різноманітні політичні партії (їх зареєстровано понад 430), численні претенденти, які вже розгорнули шалену боротьбу між собою.

Переважна більшість з них є виразниками інтересів олігархічної буржуазії або перебувають під її повним контролем. Мета участі таких партій у виборах єдина — забезпечити обрання до місцевих органів прихильників нинішнього режиму та подальше продовження ганебного курсу антинародних, антисоціальних реформ.

Слуги олігархату задля встановлення повного контролю над реалізацією вимог МВФ та інших хижаків капіталу прагнутимуть забезпечити єдність своєї владної вертикалі: Президент — Верховна Рада — Кабінет Міністрів — місцеві органи.

В умовах пасивності робітників, трудового селянства боротьба за місцеву владу, як і за центральну, точиться між олігархічними кланами.

Особливої гостроти їй надає поведінка команди  екс-президента Порошенка, який у своєму прагненні реваншу не гребує нічим, у тому числі найбруднішими  методами.

До того ж кампанія розгортається в умовах, коли в країні  здійснюється так звана децентралізації влади, переглядається її адміністративно-територіальний устрій — різко зменшується кількість районів, змінюється статус багатьох міст і поселень, завершується насильницьке створення об‘єднаних територіальних громад, у зв'язку з чим доводиться розв’язувати величезну кількість організаційних, у тому числі кадрових, питань. Ці проблеми  у більшості випадків безпосередньо стосуються життя та інтересів мешканців відповідних місцевостей і регіонів, що впливає на їх участь у виборах.

Не можна не враховувати й того, що в Україні, на її сході,  сьомий рік триває братовбивча громадянська війна, кінця якій не видно. Гинуть люди, сотні тисяч змушені покидати домівки, ставати переміщеними особами. Нездатність нинішніх можновладців врегулювати конфлікт, нормалізувати відносини з нашим великим сусідом, катастрофічне погіршення умов життя мільйонів громадян посилюють, з одного боку, невдоволення в суспільстві, а з другого, — використовуються режимом для недопущення громадян України, які живуть на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, до участі у виборах, щоб зменшити кількість тих, хто голосуватиме проти діючої влади, та послабити вплив політичних опонентів на виборців цього регіону.

Стає дедалі очевиднішим, що боротьба за депутатські мандати і владні посади точиться серед олігархів та їхніх політичних сателітів в реаліях адміністративно-територіальної реформи і децентралізації за повний перерозподіл джерел збагачення та бюджетних ресурсів. Зростає загроза формування територіальних, удільних князівств, що, безумовно, посилюватиме тенденції подальшого територіального розпаду держави.

Тому ті, хто сьогодні біля керма держави, використовують всі можливості, аби зберегти владу для себе, не допустити перемоги конкурентів. Саме цим пояснюється більшість змін, внесених нинішнім складом Верховної Ради до виборчого законодавства. Це, зокрема, — встановлення, всупереч Конституції, майнового цензу — непомірної грошової застави. Це запровадження надзвичайно складної системи виборчого бюлетеня і встановлення результатів виборів. Це фактичне призначення старост сільських населених пунктів головою територіальної громади, а не обрання їх виборцями. Це надання права на обов’язкове включення до складу виборчих комісій кандидатур не лише від депутатських фракцій, які сформовані у Верховній Раді за результатами парламентських виборів, а й депутатських груп, що, як правило, об’єднуються на основі економічно-комерційних інтересів. Це різні системи виборів (пропорційна і мажоритарна) залежно від кількості виборців. Це недопущення до участі у виборах з політичних мотивів юридично діючої Комуністичної партії та інші "новації", в яких непросто розібратися.

Водночас враховано забаганки ЦВК щодо надмірного збільшення її повноважень.

Чи не найвідвертішим і найцинічнішим свідченням  цього є дії Центрвиборчкому, яка на догоду "зеленим" своїм рішенням скасувала місцеві вибори у 18-ти  окремих територіальних громадах у прифронтовому Донбасі, посилаючись на те, що "проводити їх там зараз небезпечно". Це — не що інше , як хитрий маневр, за допомогою якого команда Зеленського всупереч Основному Закону позбавляє можливості брати участь у формуванні місцевої влади майже 500 тисяч виборців, більшість з яких навряд чи голосували б за "Слуг народу". Варто  у зв'язку з цим нагадати, що в 2019 році, коли становище на Донбасі було набагато небезпечнішим, вибори президента і народних депутатів проводили. Чому ж тепер, коли Київ і невизнані ДНР і ЛНР домовились про режим тиші це стає неможливим?

Я вже не кажу про злощасний "адміністративний ресурс", про "гречку", про відвертий підкуп виборців, інші способи незаконного впливу на їх волевиявлення.

Нездатність влади забезпечити реальний захист населення від пандемії, продовження карантину до 1 листопада, як і падіння довіри виборців до цієї нової - старої влади може бути використано для непроведення цих місцевих виборів.

У цьому контексті слід сказати, що до шулерських прийомів антинародна влада вдається часто. Наприклад, порівнюючи результати соціологічних досліджень стосовно ставлення українських громадян до інтеграції в ЄС і НАТО (щоб виправдати незаконні зміни до Констииуції), то наводять дані станом до 2014 року по території всієї України, а сьогодні — без врахування позиції жителів Криму і непідконтрольних Києву територій Донецької і Луганської областей.

Особливо слід наголосити, що антиконституційні дії репресивного неонацистського режиму щодо нашої партії, більш як шестирічне намагання заборонити її діяльність, недопуск — на порушення Конституції -— до участі у виборах продиктовані прагненням витіснити  з політичного поля України силу, яка виражає і послідовно обстоює інтереси людей праці. Не допускаючи до виборів КПУ, обдурюючи виборців черговими обіцянками «покращення» (підвищення мінімалки, погашення заборгованості по заробітній платі), педалюючи, без реальних зрушень, проблему припинення війни на Донбасі та використовуючи політичні технології для маніпулювання свідомістю різних соціальних груп, слуги буржуазних партій намагаються примусити голосувати бідних людей за владу олігархів.

Додамо до цього, що в українському парламенті — чи не єдиному в Європі — взагалі не представлені ліві сили, за якими стоять  мільйони громадян. Такою є "демократія" в Україні!

Визначаючи позицію нашої партії стосовно виборчої кампанії, Центральний Комітет виходить з наступного.

Участь КПУ у виборах 25 жовтня є обов’язковою. Вона  дає змогу засвідчити, що попри твердження лідерів правлячого нацистсько-олігархічного режиму Комуністична партія живе і діє. Ми повинні використати цю можливість, яку надає нам українська Конституція. Людям треба показувати, що їхнє жалюгідне становище стало можливим, насамперед, через ліквідацію державної власності на стратегічні галузі економіки та інфраструктури. Кримінальна приватизація та збагачення за рахунок пограбування народного майна породили клас олігархів, які скупили владу і законодавчо закріпили диктатуру капіталу.

Кожна виборча кампанія в Україні — це примус голосувати за олігархів, за укріплення їх влади та за рабське становище людини праці.

Партійні організації зобов'язані максимально використати участь у виборчій кампанії для доведення до широких мас трудящих позиції нашої партії з принципових питань державного життя, для викриття антинародного характеру правлячого режиму, його прозахідної політики. Для цього слід використовувати всі можливості, насамперед особисте спілкування  комуністів з людьми, розповсюдження партійної преси, листівок, матеріалів  нашого партійного сайту в Інтернеті.

Атмосфері активного мракобісся необхідно протиставити максимальну концентрацію всіх наявних в нашому розпорядженні, нехай і обмежених, ресурсів (людських, технічних, матеріальних), чітку  стратегію, вмілу тактику, високу активність членів партії у виборчій кампанії, що розгортається.

Компартія України має науково обґрунтовану антикризову програму — «Курс — на краще життя». Це колективно вироблена стратегія відродження народного господарства, стабільного розвитку суспільства й гарантії для особистості. Вона доповнена і конкретизована з урахуванням зміни умов. Сьогодні її сутність передає підзаголовок «Від війни — до миру». Цей варіант Президія ЦК в липні ц.р. запропонувала покласти в основу виборчих документів всіх організацій, всіх представників КПУ для консолідації протестного електорату навколо кандидатів від партії.

Всілякого схвалення заслуговує діяльність "Рабочей газеты", на сторінках якої систематично вміщуються ґрунтовні аналітичні матеріали, талановита публіцистика. На жаль, за передплатою газета розповсюджується слабо.

При всій обмеженості місцевого і регіонального самоврядування в капіталістичній Україні його органи вирішують багато питань місцевого життя. Своєю чіткою і послідовною позицією, активною, бойовою діяльністю на захист інтересів людей праці, пенсіонерів, знедолених громадян депутати-комуністи, наші прихильники працюють на авторитет партії.

Тому ми зобов'язані використати всі можливості для того, щоб провести у ради, правління громад, на посади голів максимально можливу кількість наших кандидатів. Місцеві ради повинні бути реальними захисниками і виразниками інтересів трударів.

Як вам відомо, питання участі партії у місцевих виборах та тактики наших дій було предметом детального обговорення 23 липня і 20 серпня ц.р. на засіданнях Президії ЦК за участю керівників регіональних партійних комітетів та на Всеукраїнських партійних зборах з єдиним порядком денним: «Использовать местные выборы 2020 года для укрепления партии и усиления её влияния в обществе», що відбулися 25 липня.

Центральний Комітет партії надає принципового значення тому, щоб за перемогу на виборах поборолися насамперед лідери партійних комітетів і організацій, яких добре знають і поважають у місцевому середовищі.

Президія Центрального Комітету за участю перших секретарів обкомів партії розглянула і підтримала відповідні пропозиції стосовно регіонального рівня.

Обкомам, міськкомам, райкомам слід в такому ж плані  невідкладно розглянути ці питання на своєму рівні.

Реальні можливості провести наші кандидатури є, і потрібно їх вміло використати.

Ми розуміємо, що режимом буде зроблено все для того, щоб не допустити висування кандидатів за списком Компартії. Це будуть додаткові аргументи для Європейського суду з прав людини при розгляді наших подань про порушення в Україні конституційних повноважень Компартії і прагнення її заборонити.

Важливо використати наявні можливості для самовисування достойних кандидатів як комуністів. Там, де, виходячи з реалій, не знайдуться підходящі кандидатури, можна буде висунути чи підтримати кандидатів з числа активних безпартійних товаришів, які поділяють позицію нашої партії і готові дотримуватись її в депутатській діяльності.

В ситуації, яка склалася в Україні, неможливо виробити єдиний для всіх регіонів підхід до цих питань — потрібно враховувати конкретну обстановку. Це накладає велику відповідальність на партійні організації і комітети, які мають приймати рішення. Ми повинні максимально виключити можливість обрання до органів місцевого самоврядування пристосуванців, опортуністів, тобто потенціальних зрадників.

Нам доводиться враховувати можливість набрання чинності рішенням суду першої інстанції про припинення діяльності Компартії. Виходячи з цього, в Житомирській області, в деяких районах і населених пунктах інших регіонів вирішено відпрацювати варіант підтримки на наступних виборах політичної партії "Ліва опозиція", програма якої близька до програми нашої партії. Реалізація такої тактичної лінії має врахувати проблеми, які при цьому виникають. Важливо, щоб люди, які підтримують Компартію, розуміли, що цей хід є вимушений, а "Ліва опозиція" успадкувала краще, що було в Компартії, не даючи при цьому підстав для звинувачення у порушенні Конституції.

Ми ніколи не підемо на узгоджені дії з нацистами, зрадниками, перевертнями. Водночас в сучасному українському суспільстві є чимало людей, які, не будучи членами нашої партії, поділяють ідеї соціальної справедливості, виступають за вирішення в інтересах людей праці економічних і соціальних питань, проти антикомуністичної істерії і русофобського психозу, за припинення громадянської війни на Донбасі, покращення відносин з Російською Федерацією. Таких кандидатів ми можемо підтримати.

Президія ЦК за участю керівників регіональних комітетів прийняла рішення про допустимість і випадків включення (за домовленістю) наших товаришів до виборчих списків інших партій. В такому разі вони, згідно зі Статутом, тимчасово припиняють членство в КПУ. На це треба піти і використати в інтересах нашої справи. 

В кожному окремому випадку потрібно уважно розбиратися, приймати зважені рішення. Ще раз наголошую: все залежить від політичної зрілості наших кадрів, вміння вибудовувати тактику, яка відповідає конкретним умовам, інтересам виборців. На місцевому рівні, особливо там, де більшість людей добре знають одне одного, це не так складно. Від нашої відданості справі соціалізму, комуністичним ідеям ми не відступимо.

Такий крок має розширити наші можливості у відстоюванні інтересів трудящих на місцевому рівні, дати нам політичну трибуну для роз’яснення позиції партії з актуальних питань, використовуючи місцеві ЗМІ, для захисту членів партії від переслідування і свавілля націонал-олігархічного режиму.

Сьогодні є чимало конкретних питань, у вирішенні яких опозиційні неонацистському режиму політичні сили могли б діяти узгоджено, не поступаючись своїми принциповими позиціями.

Це, насамперед:

— припинення братовбивчої громадянської війни на сході України при гарантуванні конституційних прав та інтересів населення, яке там проживає;

— припинення і розпуск збройних формувань екстремістів;

— відновлення позаблокового, нейтрального статусу України;

— наведення порядку в оплаті праці, тарифах на житлово-комунальні, транспортні, поштові та інші послуги, енерго- і газопостачання;

— перегляд нав'язаних Заходом псевдореформ (пенсійної, охорони здоров'я, освіти, правоохоронної діяльності та інших), які призвели до катастрофічного погіршення становища в Україні і умов життя мільйонів співвітчизників;

— припинення приватизації підприємств, які мають стратегічне значення;

— скасування закону про вільний ринок землі; 

— покращення взаємовідносин з Россійською Федерацією та інші.

Здійснення цих заходів не означатиме безпосереднього переходу до соціалізму, але створюватиме для цього передумови через подолання кланової-олігархічного характеру нинішнього режиму.

Серйозною проблемою, з якою ми все частіше стикаємося під час виборів та проведення інших політичних кампаній, є брак підготовлених кадрів, організаційна слабкість багатьох партійних організацій. Терор режиму, встановлений у результаті неонацистського перевороту 2013-2014 рр., завдав партії тяжких ударів. Її чисельність зменшилась. Частина партійних організацій припинила діяльність і навіть саморозпустилася. Фактично припинився прийом молодого партійного поповнення. Недостатньо уваги приділяється зміцненню комсомолу, який має бути надійним резервом партії.

Крім того, в партії ще не до кінця подолано наслідки спроб у 2014-2015 роках розколоти її організаційно. Ряд обкомів, заявивши про вихід зі складу ЦК, намагалися зробити його недієздатним і завдати удару по керівному штабу партії.

Якщо з Луганським, Харківським і Херсонським обкомами це питання врегулювано, то Запорізький — до цього часу не виконав постанови об’єднаного Пленуму ЦК і ЦКК про делегування до складу ЦК нових членів від обласної парторганізації.

Незважаючи на наші неодноразові звернення, обкомом ігноруються рішення з‘їздів партії і Пленумів ЦК щодо участі у виборчих кампаніях відповідно до затвердженої тактики. Більше того, на минулих місцевих виборах обком підтримував мполітичні сили в інтересах Порошенка та його націонал-олігархічної кліки.

З надуманих, безпідставних причин керівництво Запорізького обкому відмовилося від участі у роботі нинішнього з‘їзду.

Перелічені факти свідчать, що Запорізький обком, по суті, веде лінію на організаційний розрив обласної партійної організації з Компартією України.

Це — неприпустимо і вимагає від Президій ЦК та Центральної Контрольної Комісії вжиття необхідних заходів відповідно до Статуту КПУ.

Зазначені проблеми вимагають радикального посилення уваги до проблем організаційно-політичного зміцнення партії. Хотілося б, щоб учасники з'їзду поділилися думками з цього приводу.

З урахуванням пандемії та продовження карантину ситуація вимагає зконцентрувати наші зусилля на зміцненні зв'язків Центрального Комітету з партійними організаціями на місцях. Зокрема, ввести в практику періодичні зустрічі секретарів, членів Президії ЦК з партійним активом в областях, містах і районах (кількість яких різко скорочується). Значно активізувати роботу в цьому напрямі слід на місцях.

Шановні товариші!

Наступні вибори стануть ще одним серйозним випробуванням для нашої партії. Зробімо ж усе, щоб витримати його гідно, як належить нащадкам більшовиків-ленінців!


Ви можете обговорити цей матеріал на наших сторінках у соціальних мережах