Парк радянського періоду

Парк радянського періоду


На Сумщині продовжується розбудова Музею монументального мистецтва, який є частиною Державного історико-культурного заповідника у місті Путивль.

Його експонати дозволяють краще зрозуміти, а при потребі й переосмислити деякі етапи радянського періоду історії України.

Днями вище згаданий музей, який скорочено називають «Парк радянського періоду», поповнився новими експонатами. Це пам’ятники співавтору першого програмного документу європейського комуністичного руху Карлу Марксу, теоретику комунізму, першому керівнику СРСР Володимиру Леніну, голові Всеукраїнського центрального виконавчого комітету Григорію Петровському, пролетарському письменнику Максиму Горькому, діячу болгарського та міжнародного комуністичного руху Георгію Димитрову. Скульптури діячів соціалістичної епохи музею передали територіальні громади Полтавської області.

А наприкінці минулого року «Парк радянського періоду» отримав погруддя червоного командира Олександра Пархоменка від Житомирської міської ради. Воно було демонтовано в обласному центрі п’ять років тому у рамках декомунізації.

Зараз у Путивлі чекають прибуття пам’ятників Леніну, які були нещодавно демонтовані у двох селах Хмельницької області.

– Більшість привезених архітектурних споруд потребують реставрації, – розповів нам завідувач музею «Парк радянського періоду» Ілля Денисенко. – Оновлення чекають понад три десятка пам’ятників. Займемося цією справою. Сподіваємося завершити її та виставити фігури в експозицію до кінця року. Зараз же у нас демонструється майже шістдесят пам’ятників різним діячам радянської епохи, комсомольцям-активістам, піонерам.

Реакція на політичний вандалізм

– Як виникла ідея створення музею монументального мистецтва радянської епохи, – запитали ми директора Державного історико-культурного заповідника в Путивлі Сергія Тупіка.

– Політичний вандалізм у нашій країні почався ще за часів правління третього президента України, – наголосив Сергій Володимирович.

 – А при п’ятому главі держави, коли був ухвалений закон про декомунізацію, він переріс у стихійне лихо. Одурілі люди скидали з п’єдесталів бронзові фігури діячів радянського епохи, валили з постаментів їх погруддя, не думаючи, що можуть при цьому травмуватися. Твори монументального мистецтва вандали масово викидали на смітники або ж просто знищували. Пам’ятники і бюсти, різні скульптурні композиції є частиною історії. Співробітники музею як люди, котрі займаються наукою про розвиток суспільства, вирішили зібрати все, що уціліло, й використовувати його із наглядною метою для вивчення історії.

Директор заповідника пояснив, що закон про декомунізацію забороняє розміщення пам’ятників радянським діячам на вулицях, площах, у парках, разом з тим передбачає можливість експонування їх у музеях. Саме будинки скарбу зберігають пам’ять про колишнє. А ще формують у сучасного покоління виважене й адекватне ставлення до минулих подій, яке є запорукою успішного розвитку сучасного суспільства.

Сергій Тупік сказав, що початок «Парку радянського періоду» поклало перенесення у лютому 2016 року пам’ятника Леніну з центральної площі Путивля до Спадщанського лісу, що за 15 кілометрів від міста. У цьому зеленому масиві під час Великої Вітчизняної війни зародився партизанський рух під командуванням Сидора Ковпака. В 1956 році там відкрито Музей партизанської слави, а в 2008 році – й Музей зброї та військової техніки.

У Спадщанському лісі відвели територію під пам’ятники, які були демонтовані в процесі декомунізації у містах й селах Сумської області та сусідніх регіонів. До Путивля їх доставляли бригади, сформовані з числа працівників історико-культурного заповідника.

Стежка до Спадщанського лісу

Про експозиційну структуру музею «Парк радянського періоду» ми розпитали у його завідувача Іллі Денисенка.

– Пам’ятники поділені на декілька тематичних розділів, – пояснив Ілля Володимирович. – Перший – це фігури ідеологів комунізму та керівників СРСР, визначних осіб, які встановлювали більшовицьку владу в Україні. Далі стоять бюсти особам, які були найближчими соратниками Леніна та Сталіна.

Друга велика група – то пам’ятники героям Великої Вітчизняної війни. Зокрема, червоноармійцю Зої Космодем’янській, керівникам партизанського руху в Україні Петру Петровичу Вершигорі та Дем’яну Сергійовичу Коротченку.

У музейній експозиції представлені не лише пам’ятники, а й пам’ятні знаки та меморіальні дошки видатним особам радянського часу.

Ілля Денисенко зауважив, що у Спадщанському лісі формується меморіальний комплекс, який буде різнобічно висвітлювати радянський період історії України. Він складатиметься з Музею партизанської слави, Музею зброї та військової техніки та «Парку радянського періоду». Всі ці заклади охопить туристичний маршрут «Музейний».

Його шлях буде починатися з відвідування краєзнавчого музею у Путивлі, де представлено цінні експонати з археології та етнографії, нумізматичні колекції, зібрання зброї, меблів, колекції книг, фотографій, документів, географічних карт і планів, зразків образотворчого та прикладного мистецтва.

З Путивля туристи помандрують до Спадщанського лісу. По дорозі вони побачать багато цікавого, зокрема, Молченський печерський жіночий монастир, побудований в XVII-XIX століттях, мальовничу панораму річки Сейм.

Завідувач «Парку радянського періоду» повідомив, що під час локдауну, коли заклади культури були закриті для відвідувачів, екскурсії по території цього музею не припинялися. Адже вони проводилися на свіжому повітрі.

Микола Гук,

Сумська область


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях