ЩЕ РАЗ ПРО ВИБОРИ ДО МІСЦЕВИХ РАД І ДОЛЮ ЛЮДЕЙ


Минуло більше двох місяців після чергових виборів до місцевих рад  за новим виборчим законом.

Проте, ці вибори дуже вже суперечливі. Це стосується самого Виборчого Кодексу, підготовки і проведення виборів та їх результатів і наслідків.

Насамперед, вибори проведені з порушенням Конституції і Закону України “Про добровільне обʼєднання територіальних громад”.

Верховна Рада України, давши старт так званій адміністративно-територіальній реформі, чомусь “забула” порадитися з цього приводу з народом, “носієм влади” через всеукраїнський референдум. Прийнявши Закон “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, чомусь знову “забула” закріпити це в Конституцїї України.

Тому виборам передувала безглузда і безвідповідальна так звана адміністративно-територіальна реформа, яка проводилася з порушенням статей 2,4,5,6,7, і 8 Закону України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”. Порушуючи принципи конституційності та законності, добровільності та економічної доцільності, ігноруючи проведення місцевих референдумів і бажання людей, влада часто вольовим рішенням примушувала жителів населених пунктів до об’єднання в певні територіальні громади.

Щоб не залишити людям вибору, влада закривала сільські школи, дитячі садочки, поштові відділення, медпункти і ФАПи.

В районних центрах, також, закривалися і переносилися в інші райцентри установи соціального захисту без будь-якого розумного обґрунтування.

Ті населені пункти, жителі яких не погоджувалися на об’єднання, загнали в об’єднані територіальні громади шляхом виборів.

Знищено значення деяких міст обласного підпорядкування. Із шести міст обласного підпорядкування три (Ватутіне, Золотоноша, Канів) стали центрами ОТГ і ввійшли в підпорядкування новостворених районів.

Три міста обласного підпорядкування (Черкаси, Умань, Сміла) втратили  також самостійність і ввійшли у підпорядкування новостворених районів.

Одинадцять міст районного значення (райцентри) стали центрами ОТГ.

Не зрозуміло, за якою логікою і необхідністю в Черкаській області на базі 20 районів і 6-ти міст обласного підпорядкування, утворили лише  4 райони, при такій різниці кількості  виборців та ще й по “липових” виборчих списках.

Звенигородський район – 166837 виборців. Це 5 районів і м. Ватутіне.

Золотоніський район – 135510 виборців. Це 3 райони і м. Золотоноша.

Уманський район – 196772 виборці. Це 5 районів і м. Умань.

Черкаський район – 479 145 виборців. Це 6 районів і міста Черкаси, Канів, Сміла.

А органи державної влади і місцевого самоврядування так наблизилися до людей, що в області із 507 місцевих рад всіх рівнів залишилося аж 71, а в 784 із 855 сільських населених пунктів закрили сільські ради.

До того ж, всупереч законам України “Про місцеве самоврядування” і “Про добровільне об’єднання територіальних громад” та пропозицій громадян, старости сіл і селищ не обираються, а призначаються.

Та й сама посада старости в людей старшого віку асоціюється із старостами періоду німецько-фашистської окупації 1941-1945 років, яких призначали гітлерівці.

Місцеві вибори підтвердили застереження комуністів та їх прихильників в тому, що адміністративно- територіальна реформа в сукупності із антинародними медичною, пенсійною, земельною, освітньою, мовною і житлово-комунальною реформами приведуть до вимирання населення, зачищення від нього територій, що є прямою ознакою геноциду проти українського народу.

Вибори до місцевих рад зміцнюють владу олігархів через підпорядкованих їм місцевих князьків, які створювали під себе не тільки ОТГ, а й райони.

За цим буде наступний етап адміністративно-територіальної реформи і поділ новоутворених областей між олігархами, який приведе, в кращому випадку, до федералізації України, в і гіршому – до втрати територій.

Так хто ж тоді сепаратисти?

Докорінних змін потребує Виборчий Кодекс України, який є не тільки недосконалим, а й деструктивним.

Надалі недопустимою  є система формування списків членів територіальних і дільничних виборчих комісій від політичних партій.

У формуванні списків членів ДВК і ТВК повинні на рівних умовах і правах приймати участь усі політичні партії, які заявили про участь у виборах і без будь-яких “причеп” до партій, які мають фракції і групи у Верховній Раді України.

Обмеження чисельності членів комісій повинно проводитися шляхом жеребкування згідно Закону.

Необхідно скасувати статті про заставу, які є основою не тільки для обмеження участі у виборах небуржуазних партій, а й політичною корупцією, шляхом продажу голосів у виборчих списках.

Замість застави перейти до системи збору підписів, або взагалі, відмовитися від застави і підписів.

Також потрібно проводити два тури виборів для всіх кандидатів на посади міських голів і ОТГ незалежно від кількості виборців, якщо в першому турі жоден із кандидатів не набрав більше 50⁒ голосів виборців, що взяли участь у голосуванні.

Повернути у виборчий закон практику проведення територіальними виборчими комісіями планових загальних зустрічей кандидатів із виборцями.

Діючий Виборчий Кодекс України повністю скомпрометував саму суть відкритих виборчих списків політичних партій, що в кінцевому результаті привело до того, що депутатами стали ті кандидати, які в загальному виборчому списку партії були нижче за інших.

Наприклад, в Черкаській області депутатами в одну із рад від однієї політичної партії стали кандидати , які набрали менше голосів виборців,(від 281 до 792), а не ті які набрали від 1028 до 1172 голосів виборців, причому не будучи навіть першими в партійному списку по виборчому округу.

Щоб уникнути цього “феномену” необхідно:

По-перше, вилучити із виборчого закону статтю, за якою перший кандидат у виборчому списку партії по округу стає депутатом, якщо партія подолала встановлений рубіж голосів виборців, незалежно від того скільки голосів він отримав сам.

По-друге, загальний виборчий список партії повинен після голосування формуватися заново, враховуючи кількість набраних голосів виборців кожним кандидатом.

Це виключає несправедливе двоетапне фільтрування результатів голосування за кандидата і політичну корупцію.

Підсумовуючи результати виборів, не перестаю дивуватися.

По-перше. Низька явка виборців це не тільки байдужість до своєї долі, долі своїх рідних і близьких. Це сприяння фальсифікації результатів виборів.

По-друге. Як можна було віддавати свій голос своїм могильщикам -  представникам  партій “Слуга народу”, тобто брехуну, шахраю, зраднику Зеленському, “Європейська солідарність” – першому кандидату на лаву підсудних Порошенку, “Батьківщина” -  в особі лицемірної і брехливої Ю. Тимошенко.

Невже по їх минулих діяннях не зрозуміло як вони ратують за народ? Коли ж ми вже навчимося поважати самі себе і приймати зважені рішення, відстоюючи свої політичні, трудові і соціальні права, голосуючи розумом за самих себе, а не за відомі прізвища.

Вибори показали, що вищезгадані політичні партії, включаючи, в першу чергу, слуг Зеленського, втрачають підтримку виборців.

А так,  як їхні представники займають посаду президента країни, обрані народними депутатами України, працюють в Кабінеті Міністрів, виникає питання довіри до них.

 Їхні антинародні діяння вказують на те, що прийшов час провести дострокові вибори Президента і Верховної Ради України та відправити у відставку Кабінет Міністрів.

Непростою буде доля мешканців сіл і селищ, які залишаться без сільських і селищних рад. Окремі із них не мають навіть своїх депутатів у новостворених радах – ОТГ.

Одним із дієвих варіантів по захисту людей і населених пунктів, які залишилися без сільських рад, є створення комітетів самоорганізації населення у відповідності із Законом України “Про органи самоорганізації населення”.

Потрібно також змінити законодавство в питанні обрання, а не призначення старости.

А поки це не зроблено, то хоча б не ігнорувати думку жителів населених пунктів при призначенні на посаду старости.

Ще одна загроза нависає на Україною.

З 1 липня 2021 року розпочнеться розпродаж земель сільськогосподарського призначення всім хто забажає і іноземцям також.

Всупереч волі народу, без проведення Всеукраїнського референдуму, по-злодійськи було знято мораторій на продаж землі і узаконено ринок землі.

Тому я звертаюся до новообраних депутатів місцевих рад Черкаської області із закликом ініціювати прийняття на сесіях рад Звернення до Президента і Верховної Ради України про накладення мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення і скасування закону, який відкриває ринок землі з 1 липня 2021 року.

Роєнко В.Г.,

перший секретар Черкаського ОК КПУ,

народний депутат України ІІ і ІІІ скликань


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях