Ігор Алексєєв: Министр господин Луценко должен в конечном итоге определиться, где он и с кем


Радіо Ера-FM, Від першої особи

Віталій ДИКИЙ: Як відомо, верховний представник ЄС з питань зовнішньої політики та безпеки Хав’єр Солана здійснив візит до нашої країни, аби в черговий раз ознайомитися з поточною політичною ситуацією. Воно і невипадково, адже після низки песимістичних резонансних заяв декотрих чільників ЄС щодо перспектив українських євроатлантичних намагань реакція українського політикуму залишається на диво вельми стриманою.

Отже ми поговоримо про співпрацю України з ЄС в абсолютному варіанті і взагалі поговоримо про зовнішню політику нашої держави. Нашим гостем сьогодні є народний депутат Ігор Алексєєв, член фракції КПУ, глава підкомітету з міжнародно-правових питань парламентського комітету у закордонних справах.

Я думаю, що тема цікава і актуальна. На початку як завжди рейтингове опитування, запитання сьогодні такого змісту: чи вважаєте ви, що досягти в Україні європейських стандартів життя можна лише завдяки тісній співпраці з ЄС?

Ігорю Вікторовичу, я не можу розпочати нашу програму без підняття теми внутрішньої політики. Сьогодні низка міністрів-нашеукраїнців подали заяви про звільнення, ці заяви, наскільки я розумію, вже зареєстровані в секретаріаті Верховної Ради. Правда міністр внутрішніх справ Юрій Луценко вже відкликав свою заяву і має намір продовжити працю на займаній посаді. Хотів би сказати, що 17 жовтня фракція НУ офіційно оголосила в парламенті про перехід в опозицію, і відповідно, щоб не бути до себе в опозиції, кілька представників НУ в уряді подали заяви. Янукович сказав, що це питання буде розглядатися у Верховній Раді, тобто розгляд заяв і призначення нових людей одночасно.

Я хотів би почути ваш коментар і хто може зайняти ці посади?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я отвечу таким образом, что скорее всего это является логическим продолжением того спектакля, по-другому не назову, безответственности, который устроила НУ в переговорах с антикризисной коалицией. Потому что попытка склонить коалицию к тому, чтобы вместо соглашения об антикризисной коалиции в основу был положен Универсал, это выглядело по меньшей мере наивно и некорректно со стороны НУ.

Второй момент это то, что НУ откровенно пыталась уцепиться за власть, и тот компромисс, найденный в период тяжелых августовских событий, когда стоял вопрос о роспуске верховного совета или внесении кандидатуры премьер-министра президентом, безусловно назначение министрами представителей НУ в правительстве было компромиссом, и в определенный момент способствовало стабилизации ситуации.

Но после начала работы правительства, к сожалению, деятельность многих министров, представляющих НУ, в том числе прошедших по квоте президента, не являлась примером консолидации работы правительства. Были случаи непосещения без уважительных причин заседаний правительства, заявления, которые шли вразрез с действиями премьера и антикризисной коалиции.

Так долго не могло продолжаться, и я понимаю, что для министров, которые подали сегодня заявления, это тяжелый шаг, потому что все они сложили полномочия народных депутатов, как того требует закон и конституция, но это логический шаг, потому что не могут представлять в правительстве министры ту политическую силу, которая, как вы правильно сказали, наконец-то решилась заявить об оппозиции, хотя мы пока не можем понять структуру оппозиции.

Віталій ДИКИЙ: Ну це окрема тема для окремої розмови. Але я недарма зупинився на міністрі внутрішніх справ Юрії Луценку, він не є представником НУ і відповідно взагалі міг не реагувати таким чином. Свого часу він потрапив в уряд завдяки квоті СПУ. Але що стосується квоти президента, я думаю, що цих людей непотрібно турбувати, тому що міністр оборони Анатолій Гриценко і міністр закордонних справ Борис Тарасюк саме за квотою, і незалежно до якої політичної сили вони належать, вони поза рамками гри. Ви згодні зі мною?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я не совсем с вами согласен, потому что они являются членами правительства, и есть процедура, когда верховный совет имеет право за те или иные действия министров заслушать их в верховном совете, принять определенное решение и обратиться к президенту для того, чтобы он направил соответствующее представление на освобождение от должности и внесение своих новых кандидатур по своей квоте. То есть здесь верховный совет совершенно не нарушает своих полномочий и не выходит за рамки своих полномочий.

К сожалению можно сказать, что именно эти два министра в последнее время вели, я б сказал, политику вразрез с общей линией правительства и антикризисной коалиции. Потому что с президентом, я могу сказать, что и коалиция, и лично премьер-министр, когда возникают какие-то спорные вопросы, они встречаются и пытаются найти компромисс.

Віталій ДИКИЙ: Ігорю Вікторовичу, але ж ви розумієте, що це квота президента, і незалежно від того, які будуть відносини у членів кабміну і навіть у прем’єр-міністра з цими міністрами, які є за квотою глави держави у складі уряду, відповідно все одно вплинути на них просто неможливо.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Все-таки рычаги влияния есть.

Віталій ДИКИЙ: Через Верховну Раду?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Конечно. Относительно Луценко, возвращаясь к вашему вопросу, фигура министра внутренних дел вообще у многих экспертов и политиков вызывает определенные… То он подает в отставку, то он работает с Януковичем, то он уходит, то заявляет, что президент его уговорил работать в правительстве. То есть министр господин Луценко должен в конечном итоге определиться, где он и с кем.

Віталій ДИКИЙ: Я думаю, що він сьогодні визначився, коли відкликав свою заяву. Але якщо говорити теоретично, а грюкнути дверима це не найпростіший спосіб виявити свою опозиційність та незгоду? Можливо все ж таки варто працювати? Я не кажу про приклад Луценка, або Гриценка, або Тарасюка. Може дійсно треба працювати і в такому уряді, аби був дисбаланс знівельований, щоб система противаг існувала у прийнятті рішень на рівні кабміну?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: По моему мнению, давались все шансы и НУ, как политической силе, и министрам, которые ее представляли в правительстве, но возвращаясь к началу нашего разговора, я хочу подтвердить, что попытка шантажировать антикризисную коалицию, и вы знаете, что это касалось и нашей политической силы, что, мол, мы присоединимся, но вы уберите коммунистов. Как это уберите? И вообще, что это за требования такие, если КПУ явилась одним из инициаторов создания этой коалиции и именно мы предложили всем участникам этой коалиции подняться над партийными интересами и думать об общенациональных задачах.

То есть вот эти торги в конечном итоге и привели к фиаско НУ.

Віталій ДИКИЙ: Про взаємовідносини НУ і КПУ історія відома, і ми пам’ятаємо, що коли були перемовини щодо створення широкої коаліції в тому варіанті, в якому пропонувалося, саме НУ, кажуть, в переговорному процесі вирішувала неузгодженості з фракцією КПУ у Верховній Раді, і це, до речі, стало причиною того, що широка коаліція не відбулася. Це дійсно так?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я не принимал участия, мои коллеги работали в рабочей группе, но насколько я обладаю информацией, каких-то жестких противостояний или противоречий не было. Да, безусловно у нас есть принципиальные идеологические расхождения по ряду вопросов и касательно НАТО, и попытки реабилитации воинов УПА, и ряд других вопросов, и по внутренним вопросам развития Украины, и по направлениям внешней политики.

Но тем не менее, если бы НУ готова была достаточно конструктивную позицию занимать, а не диктовать свои условия, то безусловно можно было бы найти какой-то формат.

Віталій ДИКИЙ: Скільки зараз штиків в антикризовій коаліції? 248, так?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: 248 – 249.

Віталій ДИКИЙ: Скільки комуністів у фракції?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: 21.

Віталій ДИКИЙ: У вас золота акція, тобто ви тепер з огляду на голосування якісь відповідальні можете її використовувати?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Вы знаете, мы вот, честно вам скажу, откровенно, вот и сегодня было голосование, ряд спорных вопросов, с самого начала образования коалиции, и лидер фракции КПУ Симоненко говорил об этом неоднократно, что при подписании коалиционного соглашения мы сразу же своим партнерам сказали, что есть ряд принципиальных моментов, по которым коммунисты, несмотря на политическую конъюнктуру, будут этих позиций придерживаться. Это и вопросы приватизации, и формирования бюджета. Наши партнеры по коалиции предупреждены, что мы по моментам, которые касаются наших программных положений не можем идти на компромисс, не можем предать наших избирателей.

Віталій ДИКИЙ: Ігорю Вікторовичу, але ж ви розумієте, що у випадку, якби відбулась широка коаліція, тоді взагалі доцільність перебування КПУ в коаліції було б поставлено на першому плані.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Если бы такое произошло, то мы бы уже политически определились как дальше быть и быть ли в рамках. Но…

Віталій ДИКИЙ: Я думаю, що якби ви не знайшли спільну мову з Януковичем і його командою, то я не виключаю, що якісь би позиції і перемовини були б результативні з БЮТ, чи ні?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Мы умеем договариваться, и я хочу сказать, что в политике это очень хорошая черта – уметь договариваться. Но еще раз подчеркну, что есть вопросы принципиальные, по которым мы не можем переступить через себя.

Віталій ДИКИЙ: Можливо. Я б хотів повернутися до заяви лідера КПУ Петра Симоненка, який виступав з ініціативою створення слідчої комісії з розслідування нелегального продажу Україною зброї, зокрема Грузії. Наскільки я розумію, пан Симоненко говорив, що Україна нібито вже продала нелегально Грузії 40 танків, готується до продажу 4 літаки СУ-25 і ракетний комплекс ОСА, і система БУК.

Я не знаю нічого про тонкощі цієї справи, але знаю, що грузинська сторона вже відреагувала. Посол Грузії Катамадзе вважає непорозумінням інформацію про незаконний продаж Україною танків Грузії, МО сказало, що якщо є такий продаж, то він цілком легалізований, це абсолютно наша справа і справа Грузії продавати-купувати. Ви хотіли таким чином вдарити по міністру оборони? По президенту? Для чого це вам потрібно було, тим більше, наскільки я знаю, підстав або доведених фактів ви не маєте?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Есть определенные источники, и об этом вчера Симоненко, выступая в эфире канала НТН говорил, и в неоднократных интервью в кулуарах парламента. Речь идет не о том, чтобы нанести удар по Гриценко или, как пытаются связать эти заявления с тем конфликтом, который сегодня возник между правительством и президентом относительно сферы подчинения такой важной организации «Укрспецэкспорт», которая занимается экспортом вооружения и военной техники.

Речь идет о том, что сейчас важный момент, и за три месяца сделаны определенные шаги в налаживании отношений с нашим действительно стратегическим партнером – с Россией. Идет подготовка визита премьер-министра РФ, господина Фрадкова, в Украину, если я не ошибаюсь, 24 октября он состоится. И в этот момент продаются эти поставки, насколько я знаю, они осуществлялись и летом, и в течении всего этого года, на фоне резкого обострения и недоразумения между РФ и Грузией.

Віталій ДИКИЙ: А що тут протизаконного?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я не говорю о том, что часть поставок могла осуществляться в рамках подписанного нашими странами двухстороннего соглашения о военно-техническом сотрудничестве между Украиной и Грузией, которое, если не ошибаюсь, было подписано в 98-м году. Речь идет о том, что несколько дней назад была принята резолюция совета безопасности ООН, которая признает этот район зоной конфликта.

Віталій ДИКИЙ: Але ж наскільки я розумію, контракти, які підписані до цього, зворотної сили не мають?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Дело в том, что я определенное время работая в МИД, занимался сферою как раз управления и контроля над вооружением и разоружением. Каждый человек, который связан с этой сферой, понимает, что если оружие поставляется в определенный район, оно там обязательно будет применяться и выстрелит. Поэтому и так эскалация конфликта достигла сейчас апогея, и если еще осуществляются поставки вооружения, то это не способствует атмосфере доверия в наших отношениях с Россией прежде всего, и я думаю, нисколько не помогает Грузии.

Віталій ДИКИЙ: Я не хотів би претендувати на роль експерта або аналітика, але я думаю, що кожна людина, яка переймається цими справами зробить для себе висновки. Перше: якщо ця проблема сплила саме під час грузинсько-російського конфлікту досить складного, або ця інформація була підготовлена і передана комуністам з боку Російської Федерації. Або другий варіант – КПУ проявила ініціативу і показали в негарному світлі нашу державу, зокрема керівництво, що нібито певні проблеми у подальших взаєминах з Росією.

Ви ж називаєте себе комуністами інакшої формації, тобто людьми, які також сповідують національні інтереси України.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Безусловно.

Віталій ДИКИЙ: То яка ж логіка?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Дело в том, что мы хотим этими заявлениями, лидер нашей фракции и партии хотел этими заявлениями остановить тот процесс, который к сожалению не остановлен и продолжается. Ведь информация, которую он озвучил вчера, касалась уже бронетанковой техники и подготовки к отправке ряда вооружений, которые могли сыграть серьезную роль в этом возможном развитии дальнейшего конфликта. И ведь занимается этим не правительство, потому что не случайно сейчас президент и его команда активно борется за то, чтобы оставить в своем подчинении этот «Укрспецэкспорт».

Кроме того, вы знаете, как журналист, что есть в мире несколько видов бизнеса, которые приносят наибольший доход.

Віталій ДИКИЙ: Це зброя, проституція і наркотики.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Вот и все. Оружие стоит на первом месте. И ведь это не решает, ведь эти поставки только осложняют двухсторонние отношения нашей страны с Россией. Я не думаю, что положительно реагирует на это ЕС в том числе, особенно наиболее влиятельные игроки ЕС. Это второй момент. И третий момент – это не решает той проблемы, с которой Украина сегодня столкнулась в своей деятельности на мировом рынке вооружения. Украина, к сожалению, утратила сейчас позиции, уже выпала из первой десятки, а мы входили, в некоторые годы уже при независимости занимали 6-е, 7-е место по продаже оружия.

Віталій ДИКИЙ: Між іншим до останнього часу дуже серйозний додаток до бюджету складала саме ця стаття, тобто продаж зброї, тим більше в Україні класний ВПК, порівнюючи з іншими державами колишнього СРСР. Але мене цікавить аргументація з приводу дій комуністів. Я хотів би сказати. що юристи повинні розбиратися, наскільки правомірно діють ті контракти, які були підписані до цього конфлікту, і чи дійсно Україна діє в правовому полі.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Самое интересное, что если эти поставки легально осуществлялись, пусть подтвердит это «Укроборонсервис». Но я туда посылал запрос, и мне министр обороны ответил по сути отпиской, что ничего, никаких вопросов.

Віталій ДИКИЙ: Я думаю, що треба, якщо питання таке важливе, створити слідчу комісію, яка матиме право ознайомитися з певними документами.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Речь идет о том, что ни в коей мере заявление лидера КПУ Симоненко не направлено на то, чтобы нанести ущерб национальным интересам Украины. Наоборот. Когда страна попадает в серьезные… Вот вы помните конфликт с «Кольчугами»? Сколько вреда принесло это Украине?

Віталій ДИКИЙ: До речі, Госдеп потім визнав, що нібито ніяких проблем не існувало.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: В политике бывает по-разному. Когда американцам было уже интересно, что эти санкции или давление на Украину не интересуют, что-то изменилось в их подходе к Украине, то безусловно… Американцы не один раз так делали.

Віталій ДИКИЙ: Звичайно, що результати таких речей потім використовуються з огляду на політичну доцільність.

Але ви почали говорити про російські взаємини, хотів би торкнутися цієї теми. Хав’єр Солана прибув в Україну. Йдеться про підписання нової широкоформатної угоди співпраці України з ЄС. Першою справою він заявив, що Україна повинна мати добросусідські взаємини з Росією і в цьому дуже зацікавлений ЄС. Коли відбуваються такі заяви з приводу продажу зброї, вони мають серйозний резонанс у Європі. Там розуміють, що не все гаразд між Україною і Росією. Я так розумію, що ці дії спрямовані і проти співпраці України з ЄС, якщо розглядати під призмою?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Нет, потому что относительно визита высокого гостя, комиссара, который отвечает за формирование внешней политики ЕС, я думаю, что это очередной визит вежливости. Я присутствовал в составе делегации в Брюсселе 14 сентября, тот самый знаменитый визит, когда, вы помните, после того, что Янукович сказал, что на сегодняшний день еще не ко времени вопрос о подписании плана действий по НАТО. И мы присутствовали на заседании очередной комиссии Украина-ЕС, десятое заседание комиссии, к сожалению, никаких конкретных шагов, никаких ответов мы от ЕС опять не получили.

Віталій ДИКИЙ: Головною справою, яку повинен в Києві здійснити Хав’єр Солана, це обговорити з керівництвом країни нову угоду про інтеграцію України у ЄС. До речі, документ нібито абсолютно відрізняється від тих паперів, які були підписані свого часу, і по яким ми зараз працюємо і співіснуємо з ЄС, і він може бути підписаний 26-27 жовтня під час візиту українського президента у Фінляндію, де він візьме участь у саміті Україна-ЄС. До речі, Фінляндія наполягає на тому, що зробить все можливе, аби тільки сприятливі умови були для України у плані підписання цього паперу. Отже, як ви ставитеся до цієї ситуації і наскільки ви вважаєте цю угоду ефективною або адекватною для нашої держави?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Честно вам скажу, как бы это не было печально, но я отношусь к тем политикам, которые являются евро-пессимистами. Объясню почему. К сожалению, все последние годы ЕС, кроме предложений о каком-то соседстве ничего конкретного Украине в расширении сотрудничества не предлагает. Давайте остановимся на тех вопросах, которые касаются каждого гражданина Украины…

Віталій ДИКИЙ: Лібералізація візового режиму для певних категорій українських громадян?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Конечно. В первую очередь. Я вам скажу честно, мне неоднократно приходилось сталкиваться с тем, что граждане наши просто унижаются в посольствах ЕС, прежде всего входящих в Шангенскую зону так называемую. Требуется неимоверное количество каких-то справок вплоть до того, что справок о наличии банковских счетов. Где же тогда европейские ценности, о которых так много говорят? Где защита прав человека, в том числе на конфиденциальность информации?

Я вам скажу честно, неужели, если мы зададимся вопросом, Украина имеет менее высокий уровень развития внутреннего и ВВП, в том числе и промышленности, и экономики, и культуры, чем, скажем, не обижая, опять же, Румыния и Болгария? Конечно же нет.

Віталій ДИКИЙ: Тобто ви хочете сказати про упередженість у ставленні до України?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Безусловно. Я даже подчеркну, что здесь больше работает не политика, не попытка наладить отношения с Украиной и действительно равноправные с ней вести разговоры, а здесь работает геополитика, потому что ЕС конечно же выгодней…

Віталій ДИКИЙ: Мати буфер?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Безусловно. Это расширение, которое состоялось недавно, когда были приняты 10 стран без аргументированного объяснения, почему эти страны оказались в первом эшелоне принятых в ЕС, это расширение привело к тому, что ЕС столкнулся с массой внутренних проблем – и с миграцией рабочей силы, и с неравноправным состоянием этих стран внутри ЕС, что я, как дипломат, и как человек, который считает себя европейцем, как и все мы, граждане Украины, считаю, что это является лицемерием по отношению к так называемым европейским ценностям.

Віталій ДИКИЙ До речі про лицемерие. Скажіть, ви знаєте, що Жак Ширак, президент Франції, один з таких чільників ЄС, який не приховує своїй роздратованості щодо майбутнього збільшення країн учасниць ЄС, тобто розширення. Президент України Віктор Ющенко надіслав йому листа із запрошенням, і наскільки я розумію, найближчим часом Жак Ширак повинен відреагувати. В цьому контексті, розумієте, тобто щодо лобіювання певних інтересів України цей візит може бути.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Наверное. Потому что кроме Жака Ширака очень осторожное отношение и у Ангелы Меркель, федерального канцлера…

Віталій ДИКИЙ: Це ви кажете про той візит, який відбувся...

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Это вообще, на мой взгляд, это показатель отношения к руководству Украины.

Віталій ДИКИЙ: Я нагадаю, що туди їздило керівництво нашої країни, але ним не вдалось...

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Да, она пошла просто в кино, понимаете? Я бы, например, со стороны МИД делал какие-то шаги…

Віталій ДИКИЙ: Може якесь гарне кіно було?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Может быть, но дело в том, что это показывает настоящий авторитет президента Украины, к сожалению, в ЕС.

Віталій ДИКИЙ: Ну, не будемо говорити про сумне. А все-таки, Ігорю Вікторовичу, мені здається, що звичайно буде щось зроблено, відповідно ми підпишемо цей документ, але він може бути розтягнутий на 350 років. Я так жартома кажу, але не про найближчу перспективу. І от сьогодні під час зустрічі з Ющенком Хав’єр Солана сказав те ж саме, що свого часу в Брюсселі говорив Віктор Янукович. Він сказав нашому президенту, що, мовляв, не треба квапитися до ЄС. Робіть маленькі поступові кроки. Це розчаровує.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я вам скажу откровенно, это меня не разочаровывает. А заставляет, как политика, который имеет отношение к принятию решений и законодательных актов, по которым живет страна… Часто может быть у наших граждан вызывает сомнение или недоумение некоторые законодательные… Но тем не менее. У меня наоборот это вызывает оптимизм с точки зрения… Вот тот вопрос, что вы поставили, почему Украина сама не сможет, определив национальные интересы, стратегические направления своих взаимоотношений во внешнем мире, действительно постепенно делать… Вот не поставить икону ЕС и молиться на нее…

Віталій ДИКИЙ: А досягти певних європейських стандартів, і потім ЄС скаже, що бачить зрушення...

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Да ради бога, мы можем вообще не вступать в этот ЕС, он нам, извините за выражение, триста лет не нужен, потому что Украина как государство обладает всеми потенциальными возможностями…

Віталій ДИКИЙ: Ігорю Вікторовичу, можливо Хав’єр Солана слухає нашу передачу про триста років?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Большой привет ему от нас передадим. Это тонкий политик безусловно и он выражает во время своих визитов точку зрения, которая присутствует, мы это наблюдали в Брюсселе, в политикуме и в том громадном аппарате чиновников, который сегодня сложился в Брюсселе. Громадный аппарат чиновничества, высокооплачиваемый, который в принципе, я вам скажу, закостенел так, что я не думаю, что они способны интегрировать какие-то перспективные решения.

Віталій ДИКИЙ: Ну, європейська бюрократія у нас загальновідома. Але що стосується конкретних результатів співпраці України і ЄС. Зараз ЄС має намір дати Україні технічну допомогу майже на 2 мільйони євро для реформи системи державного керування. Це так званий твінінг, це нова форма співробітництва між органами влади держав-членів ЄС і держав, яким надається допомога. Звичайно йдеться про якісь нові схеми праці, це дуже великі тонкощі. Раніше Єврокомісія виділила практично мільйон євро на впровадження економічних реформ в Україні. Мене от, наприклад, турбує, наскільки ці ін’єкції є ефективними і що це взагалі таке? Це ж копійки.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я возвращусь к тому периоду, когда я работал в МИД, мы работали по линии создания системы экспортного контроля. Это очень важная сфера, к сожалению, отсутствие которой привело к тому, что Украина неоднократно обвинялась в нелегальной торговле оружием, и действительно довольно большое количество ушло нелегально. Так вот, американцы тогда вызвались помогать создавать систему экспортного контроля.

Я не буду сейчас называть суммы, они касались десятков миллионов долларов, но я вам скажу, как эти гранты расходуются приблизительно. Едет, например, группа из пяти человек из Украины, ее знакомят с деятельностью министерства торговли, министерства финансов и так далее. В ответ приезжает группа из 20-30 американцев с прекрасными командировочными, с прекрасной программой, поселяется в хороших отелях и они практически расходуют 50-60% этих грантов. Я думаю, что и эти гранты… Сумма 2 миллиона евро, вы ж понимаете, что для Украины это смешно.

Віталій ДИКИЙ: От якби як США, яка давала 45 мільйонів доларів на боротьбу з корупцією, там є що взяти, правда? Ну ми жартуємо, звичайно.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Кстати, США выделили 150 миллионов Грузии на покупку оружия. Вот видимо какими деньгами расплачивались.

Віталій ДИКИЙ: Я власне, чому казав про ці гроші? Справа в тому, що не є секретом, що Україна найкорумпованіша держава у світі, і які б заходи, які б дії не вживалися, щось це все безрезультатно. Стретович свого часу говорив, що контроль став більше, і ставки зросли.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: К сожалению да. Есть аналогия некоторая, и политики, и эксперты приводят сравнение такое, для меня обидное, как для гражданина Украины, что нас сравнивают с Колумбией, одной из самых наиболее коррумпированных стран в мире.

Віталій ДИКИЙ: Є дуже важливий сегмент, який відіграє потужну роль у взаєминах ЄС та України – це енергетичний сектор. Наша держава є абсолютно транзитною країною, вона на цьому заробляє гроші, у всякому випадку повинна заробити, але ми пам’ятаємо проблеми, які виникли в той зимовий період. Ми пам’ятаємо, що росіяни говорили, що нібито Україна відбирає газ, спрямований до Європи, Європа не втручалася в конфлікт, але дуже обережно ставилася до нашої держави. І це не впливало позитивно на наші взаємини.

Але Андріс Пібакс , один з представників Єврокомісії, комісар з питань енергетики, нещодавно зустрічався з Юрієм Бойком і сказав, що у цьому сегменті проблем не існує, тобто Україна подала всі свої документи, що газотранспортна система діє адекватно, ніяких перешкод не буде, був зроблений звіт. Це дуже важливий нюанс. Якщо ми в енергетичному плані розв’яжемо питання з ЄС, наскільки я розумію, ЄС буде вбачати Україну як прозору, передбачену і адекватну державу. Ваш коментар.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Сегодня ЕС наверно больше заинтересован в развитии и укреплении добрососедских отношений Украины с Россией, чем некоторые политические силы в Украине. И это звучало во время 10-го заседания комиссии Украина-ЕС в сентябре в Брюсселе. Будем прагматичны и откровенны, как европейцы. Они в первую очередь конечно же отстаивают свои интересы.

Их интерес – бесперебойные гарантированные поставки энергоносителей из России, которые законтрактованы, они должны это получить, это работа их промышленности, это стабильность в их странах. Поэтому в этом случае ЕС заинтересован и будет делать дипломатические шаги и реверансы разные, в том числе использовать и тайную дипломатию для того. чтобы не допустить обострения отношений Украины с Россией.

Я вам скажу откровенно, что я и наша политическая сила считает, что только человек, который не видит перспектив Украины, заинтересован в нагнетании напряженности с Россией. Потому что, что бы там не говорили, но это не только стратегический партнер, но в конечном итоге братское православное государство. Я имею в виде братское, не перенося на уровень государственных отношений, на уровне между людьми. Это родственные, гуманитарные связи. Поэтому кому-то, какой-то одной большой стране очень не хотелось бы, чтобы интеграционные процессы между этими православными государствами – Россией, Украиной, Белоруссией – приобретали бы характер, который вел бы к интеграции. И безусловно возникает в случае, когда появляются маломальские тенденции к объединению, к сближению позиций, сразу же появляется след.

СЛУХАЧ: Добрий вечір. Володимир Іванович, Запоріжжя. Ви заключили договір з партією регіонів, а мені інтересно...

Віталій ДИКИЙ: Я просив би вас задавати коротенькі запитання швидко, будь ласка.

СЛУХАЧ: Добрий день. Пане Алексєєв, от слухаю я вас, вчора слухав Симоненка і думаю, ну коли ж нарешті українські червоні будуть говорити людям правду? І будуть більше перейматися інтересами не Росії, а України? Що стосується країн Шенгенської зони, то це неправда, що там вимагають неймовірну кількість всіляких довідок. Що стосується Грузії, то це теж православна країна, і я б їм подарував не 40, а 100 танків...

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Це ваша позиція. Стосовно того, що посольства Шенгенської зони вимагають дійсно значну кількість документів, які непередбачені, а наприклад, наші посольства взагалі не оформлюють візи, безвізова система існує з боку України, то ви можете, якщо ви не оформлювали візу, перевірити. Я ні на кого не роблю наклепи.

Віталій ДИКИЙ: Запитання з електронної пошти: «Скажите, товарищ коммунист, что, Украине лучше оставаться независимым государством, то есть не входить в союзы как с Москвой, так и с ЕС, или все-таки лучше войти в ЕЭП с Москвой?»

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я твердо убежден относительно экономического союза, конечно же альтернативы ЕЭП сегодня нет. С точки зрения наших рынков сбыта и ориентированности и кооперационных связей наших промышленных предприятий, которые основную долю дают в ВВП. И второй момент относительно Украины. Она по моему мнению должна быть внеблоковым нейтральным государством и для этого есть все основания, тем более, что есть уже движение, которое организовано, называется «За нейтральную внеблоковую Украину».

Віталій ДИКИЙ: «Верите ли вы в подлинность документов, опубликованных СБУ, которые свидетельствуют о спланированном геноциде украинцев голодомором, или вы считаете их подделками?»

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Дело в том, что эти документы как раз вбрасываются в тот период, когда происходит обострение политической ситуации вокруг этих вопросов. КПУ первая осудила те трагедии, которые происходили в прошлом веке. Дальше я просто не хочу комментировать этот вопрос.

СЛУХАЧКА: Добрый вечер. Лариса, Харьков. Скажите пожалуйста, господин Алексеев, Я хотела бы, чтобы вы прокомментировали экономическое положение Литвы, Латвии и Польши при вхождении в ЕС. Особенно Польши, я знаю, что там долг 100 миллиардов. Скажите пожалуйста, для того, чтобы в стране был покой, хотя это болевое решение, но может пересмотреть не голодомор, а пакт Молотова-Рибентропа, может как в Чехословакии нам просто разделиться и спокойненько, мирно дружно жить друг с другом?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я так понял, что имеется в виду разделиться Украине? Я конечно же категорически против, я считаю, что Украина это единое и неделимое государство, и тот пункт Универсала, который говорил о соборности Украины единственный, безусловно, не подлежит обсуждению.

Относительно того, что произошло в Литве, Польше при вступлении в ЕС. Действительно Польша, когда вступала, ее, я бы сказал, втягивали в НАТО, ей был прощен определенный внешний долг, но сегодня этот долг составляет действительно около ста миллиардов долларов, и большие проблемы, более 20% безработица и сложности у поляков со свободным передвижением рабочей силы по ЕС.

Віталій ДИКИЙ: Скажіть, будь ласка, Ігорю Вікторовичу, от система торгівлі, зона вільної торгівлі з ЄС і ЄЕП одночасно це реально?
Ігор АЛЕКСЄЄВ: Зона свободной торговли с ЕС, я думаю, что это опять вот та икона или маяк, который пока Украине не светит. Более реальна конечно зона свободной торговли в рамках ЕЭП.

СЛУХАЧКА: Добрый вечер. Вы знаете, я когда-то была большой поклонницей вашей коммунистической партии, а теперь я убедилась: кто не с вами – тому больше гадостей от вас. Вопрос: Вы постоянно будете снабжать народ вот такими «сенсациями»? А вам, Виталий Дикий, больше терпения и не быть таким бело-голубым.

Віталій ДИКИЙ: Аби не голубим, це правда.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я думаю, что ответа тут просто нет.

СЛУХАЧ: Добрий вечір. Дуже цікавий момент на рахунок інтеграції сходу і заходу, але все ж таки скажіть, будь ласка, десь ми мусимо визначатися або наліво, або направо, а де ж все-таки більші цінності і критерії нормального життя – чи на заході, чи на сході? І до яких критеріїв нам потрібно? Хоча дивно слухати з вуст комуніста про православ’я, але я цьому не дивуюсь, бо колись Петро І сказав «доширится православием земля российская». Де краще бути? Де реальніша вигода нам?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Краща і реальніша вигода быть в Украине и работать в Украине так, чтобы это действительно соответствовало стандартам тех стран, которые сегодня наиболее развитые в мире. У нас для этого есть все возможности.

Віталій ДИКИЙ: Я виголошу результати рейтингового опитування. Думаю, вони є цікавими. Запитання було такого характеру: чи вважаєте ви, що досягти європейських стандартів в Україні можна лише у тісній співпраці з ЄС? Отже, «так» вважають 493 особи, «ні» – 99 осіб. Це не репрезентативне опитування, але однак інформація до роздумів.

СЛУХАЧ: Я с удовольствием слушаю вашу информацию, Игорь, мы с 95-го года общались с вами в Гармише, и в последнее время вы очень часто стали выступать в СМИ. Получается так, что чем больше человек подготовлен, информирован, тем чаще он встречается с этой информацией в штыки. В свое время Де Голль сказал: «Пока Новый Свет не будет командовать Старым Светом, страны Европы не станут европейскими». Прокомментируйте пожалуйста это высказывание.

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Я думаю, что если о Новом Свете, то речь шла конечно же о США, но в том-то и проблема, мне кажется, что именно Франция является одним из форпостов развития американской гегемонии на европейском континенте наряду с другими, как их называют, старыми членами ЕС.

СЛУХАЧКА: Уважаемый Игорь, скажите, на каком основании Америка конфисковала деньги на счетах Лазаренко? Ведь деньги принадлежат народу Украины? И еще скажите, не оттого ли мочит Путин чеченцев, что они не православные? Может все-таки лучше этот народ отпустить на свободу?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: По поводу первого я не могу прокомментировать, я просто не знаком с решением. В принципе юридически там есть свои нюансы, но я поддерживаю вашу позицию, что эти деньги действительно принадлежат не господину Лазаренко, а украинскому народу, потому что, как и подтвердил американский суд, осудив за это преступление Лазаренко на 9 лет, конечно же эти деньги должны быть возвращены Украине и заниматься этим должны МИД, Минюст, направив соответствующие запросы в американские ведомства.

Относительно… Знаете, я не эксперт по внутренней ситуации России относительно Чечни, но по-моему Чеченская республика и сама не хочет выходить из состава РФ, у меня складывается такое впечатление. Есть интересы определенного узкого круга лиц, которые заинтересованы в эскалации этого конфликта, но народ, я думаю, против того, чтобы покинуть состав РФ.

Віталій ДИКИЙ: Я думаю, що це окреме питання. А що стосується нашої теми обговорення, от постійно чільники ЄС говорять, що Україна для ЄС є найважливішою державою на сучасному етапі. Мовляв, від того. як Україна буде ставитися до ЄС в цілому і в подальшому будуть розвиватися взаємини між ЄС та Росією. Як в цьому трикутнику зрозуміти зв’язок?

Ігор АЛЕКСЄЄВ: Ну я скажу, знаете, есть такая хорошая восточная мудрость – когда будешь сто раз говорить «халва», во рту слаще не станет. К сожалению нам пока предлагают говорить и много раз «евроинтеграция» и рассчитывать на то, что у нас слаще станет во рту и мы увидим действительно какие-то реальные шаги со стороны ЕС, рассчитанные на то, что взаимовыгодное равноправное сотрудничество ждет в перспективе Украину.
Я безусловно выступаю за развитие таких равноправных взаимовыгодных отношений с ЕС.

Относительно развития отношения ЕС с Россией, безусловно Россия развивает отношения как с ЕС, так и с НАТО, и если это отвечает национальным интересам РФ, то слава Богу.

Віталій ДИКИЙ: Дякую вам, пане Ігорю, дякую, шановні слухачі. Нагадаю, що гостем програми був народний депутат Ігор Алексєєв, представник фракції КПУ, голова підкомітету з міжнародно-правових питань парламентського комітету у закордонних справах.


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях