Куба – незмінним курсом. Плайя-Хірон – символ перемоги


19 квітня – національне свято жителів Острова Свободи. Цього дня 1961 року Повстанська армія на чолі з Фіделем Кастро розгромила контрреволюційний десант, відбивши охоту американців поновити капіталістичний режим на Кубі.

19 квітня. Провесінь. Саме такої пори 2006 року, через 45 років після завершальної і безповоротної перемоги кубинців над контрреволюційним американським десантом у Плайя-Хірон, на Кубі побувала делегація українських журналістів на чолі з тодішнім головою Держтелерадіо України Іваном Сергійовичем Чижем.

Члени делегації, активісти Асоціації  дружби «Україна – Куба», керівники обласних і столичних  державних телерадіокомпаній, які прибули сюди на запрошення Кубинського інституту дружби народів (ІКАП) і Посольства Республіки Куба в Україні, мали змогу  особисто доторкнутися до світлої пам’яті тих, хто воював за майбутнє Острова Свободи, за його незалежність і процвітання.

Куба тоді остаточно визначилася з вибором соціалістичного шляху розвитку. Ці історично важливі для Куби бої отримали назву «висадка в затоці Свиней». Кубинські колеги-журналісти тоді ще раз повернули нашу пам’ять у ті вікопомні дні, коли революція 1953-59 років була під загрозою.

Тоді за чотири дні до часу «ікс» 15 квітня літаки з кубинськими розпізнавальними знаками, але з американськими пілотами завдали бомбових ударів по трьох аеропортах на Кубі. Це була лише артпідготовка. Наступного дня американський контрреволюційний десант висадився в Плайя-Хірон, аби повалити уряд Фіделя Кастро.

Невдовзі тут висадилися основні сили спеціально сформованої бригади «2506» – піхотні, танкові й повітрянодесантні батальйони, дивізіон важкої артилерії та спецпідрозділів – усього 1500 осіб. Бригада була укомплектована найманцями – в основному з кубинських контрреволюціонерів-емігрантів, завербованих, підготовлених і споряджених ЦРУ.

В районі Плайя-Ларга вторгнення одночасно відбувалося під прикриттям кораблів та авіації. Але плани інтервентів було зірвано рішучими діями бійців народної міліції, частин Повстанської армії та курсантів школи народної міліції міста Матансас, якими керував Фідель Кастро.

2001 року на урочистій церемонії Фідель Кастро заявив, що «після перемоги Революції 1959 року жодна подія не була такою яскравою в житті кубинського народу, як битва в Плайя-Хірон. І тепер щороку 19 квітня по всій країні відбуваються пам’ятні заходи.

Члени української делегації за дні перебування на Острові Свободи вкотре пересвідчилися в тому, що кубинці добре пам’ятають і ніколи не забудуть, як  їхню незалежність допомагали відстоювати й радянські  воїни.

Разом з кубинськими друзями ми відвідали монумент радянським воїнам і поклали до його підніжжя квіти. З гучномовця лунало традиційне:

– Патріо о муерте! Венсеремос! Батьківщина або смерть! Ми переможемо!

В унісон із цими словами з безмежного неба щедрим золотавим промінням  засівало простір сонце. Сонце Свободи Куби.

Віктор Пасак,

президент Асоціації дружби «Україна – Куба», заслужений журналіст Укр


Вы можете обсудить этот материал на наших страницах в социальных сетях